Зовнішньоекономічні зв`язки України з країнами СНД

Курсова робота

Виконала: студентка групи Тодорова Олена Василівна

Одеська національна академія зв'язку ім. О. С. Попова

Одеса - 2008

1. Введення

Зовнішньоекономічна діяльність є одним з головних напрямків розвитку багатьох сучасних держав, джерелом товарів, виробництво яких неможливе усередині країни, також доходів від експортно-імпортних операцій. Для багатьох країн, де з певних причин відсутні виробничі процеси, зовнішньоекономічна діяльність - єдиний спосіб забезпечення себе необхідними товарами.

Існують причини, які змушують держави займатися зовнішньоекономічною діяльністю. Це - нерівномірність розподілу сировини по поверхні землі (в одних країн є корисні копалини, а в інших немає); різні кліматичні умови, що позначається на способі обробітку землі, врожайності сільського господарства; розходження в економіці та економічній структурі держав (є розвинені промислові країни, а є менш розвинені - аграрні); неоднаковий рівень розвитку техніки і технології. Державі вигідніше спеціалізуватися на виробництві тих товарів, витрати при виробництві яких - мінімальні, і завозити ті товари, витрати, з виробництва яких вище, ніж при їх ввезенні. Економічні зв'язки України з країнами СНД утворилися ще за часів СРСР.

У зв'язку з прагненням України покращити стан економіки, налагодити економічне співробітництво з іноземними партнерами, обсяги здійснення зовнішньоекономічних операцій досить сильно збільшилися за останні роки.

Головною метою даної курсової роботи є виявити сутність економічних зв'язків України з країнами СНД, оцінити їх обсяги та динаміку розвитку за останні роки, виходячи зі статистичних даних.

Дуже важливо виявити позитивні і негативні сторони зовнішньоекономічної діяльності для економіки країни, переваги та недоліки впливу.

2. Соціально-економічне значення зовнішньоекономічної діяльності України

Україна як незалежна держава є молодим самостійним суб'єктом зовнішньоекономічних зв'язків.

Проведені в Україні економічні реформи спрямовані на створення реальних ринкових умов господарювання, охоплюють також і зовнішньоекономічну діяльність. Очевидно, що зовнішньоекономічна діяльність об'єктивно є невід'ємною частиною економіки будь-кого в тій чи іншій мірі економічно розвиненої держави, в тому числі і Україна.

Примітно, що перші заходи в області реорганізації економіки в Україні були здійснені, перш за все, у сфері зовнішньоекономічної діяльності ще в рамках колишнього СРСР. Це поклало початок лібералізації зовнішньоекономічної діяльності в України, і, перш за все завдяки ослабленню державної монополії в цій галузі, забезпечення безпосереднього виходу на зовнішні ринки.

Багато проблем виникає у сфері формування системи управління господарською та зовнішньоекономічної діяльності. До цих пір не вироблена комплексна система управління соціально-економічними процесами в сучасній Україні, не визначені на досить тривалий період державні заходи регулювання зовнішньоекономічної діяльності. [10, c. 5]

Що ж стосується зовнішньоекономічних інтересів, то вони, як правило, реалізуються переважно політичними діями уряду на міждержавному рівні. Політика, що проводиться тим чи іншим урядом, може сприяти розвитку національної економіки або стати її гальмом, або ж сприяти розвитку одних її напрямів і перешкоджати в інших. Поза всяких сумнівів зовнішня політика будь-якого уряду, і перш за все, його зовнішньоекономічна політика, повинна захищати інтереси соціально-економічного розвитку власної країни.

Зовнішньоекономічних зв'язків України в сучасних умовах належить велика роль у докорінному перетворенні нашої економіки, перехід її до ринкових відносин. Поглиблення зовнішньоекономічних відносин благотворно впливає на загальну атмосферу довіри між країнами, на зміцнення їх партнерських відносин. [1, c. 10]

Необхідність і важливість зовнішньоекономічної діяльності підтверджує той факт, що експорт української продукції дає можливість якщо не збільшити кількість робочих місць, то хоча б зберегти їх кількість, в умовах зниження обсягів реалізації на внутрішньому ринку.

Важливим аспектом зовнішньоекономічної діяльності є залучення іноземних інвестицій. Для іноземних інвесторів зараз найбільш цікавими є наступні галузі економіки: внутрішня і зовнішня торгівля, харчова промисловість, біотехнології, хімія і фармацевтика, машинобудування, металургія. Для української економіки найбільш необхідні інвестиції в енергозберігаючі технології, паливно-енергетичний комплекс, хіміко-фармацевтичний комплекс, агропромисловий комплекс, металургію, літакобудування, транспорт і зв'язок. Українська економіка цікава для іноземних інвесторів, однак стриманість потенційних іноземних інвесторів у контактах з українськими партнерами легко з'ясовна з позицій макроекономічної нестабільності і недостатності правових гарантій захисту інвестованих коштів. [4, c.8]

2.1 Формування зовнішньоторговельного режиму України

Отже, до моменту набуття Україною незалежності вона була повністю інтегрована в економічну систему СРСР. Її економіка не була готова в достатній мірі задовольнити власні потреби у вихідних матеріалах і комплектуючих виробів, а потреби населення - у товарах і послугах.

Розрив налагоджених економічних зв'язків, відсутність організованого ринку товарів і послуг, втрата надійних партнерів створили в торгівлі нашої країни досить складну проблему. Серед проблем, від вирішення яких залежить досягнення як поточних, так і стратегічних цілей потрапляння Україні на світові ринки товарів, робіт і послуг, може бути названа адаптація її економіки в світовий економічний простір. [13, c.46]

Незалежної України у спадок дісталася економіка з архаїчної структурою (48% промисловості становить сировина і паливні галузі, 28% безпосередньо пов'язане з військово-промисловим комплексом і тільки 24% підприємств виробляють товари народного споживання), із зруйнованими виробничими зв'язками.

Перед Україною постала проблема, яка полягає у певному протиріччі між необхідністю інтегруватися у світове співтовариство, з одного боку, і забезпечити внутрішню економічну інтеграцію, захист національного ринку, вітчизняного товаровиробника і національні інтереси - з іншого боку. [3, c. 67]

З початком ринкового реформування в Україні зовнішня торгівля все помітніше впливає на нинішній стан економіки. Починаючи з 1997 року, у зовнішній торгівлі України відбувалися зміни, які характеризуються тенденціями до скорочення обсягів експорту та імпорту товарів і послуг. [2, c.4]

2.2 Структура експорту та імпорту Україною

Товарна диверсифікація структури експорту та імпорту відображає порівняльне перевага країни в міжнародних масштабах.

Експорт Україні представлений товарами з низьким ступенем обробки, тоді як в імпорті переважають енергоносії та інвестиції. Таку структуру торгівлі не можна назвати раціональною. Сьогодні стратегічним напрямом зовнішньоекономічної політики стає цілеспрямована державна підтримка експорту. У структурі експорту домінують промислові товари - 43,2%, досить істотна частка експорту припадає на автомобілі та транспортне обладнання - 18,2% і продукти харчування і сільського господарства - 15,0%. Приблизно однакова частка в експорті припадає на продукцію хімічної та нафтохімічної галузей і на рудні корисні копалини і концентрати - 12,5% і 11,2% відповідно. [6, c. 15] Оцінюючи структуру експорту України, можна говорити про те, що переважання в ній різних промислових товарів та продукції галузей, пов'язаних з використанням високих технологій говорить про недостатній розвиток цих галузей у країні і тенденції до більш інтенсивного розвитку промисловості. Проте, досить велика частка продуктів харчування і сільського господарства, що свідчить про аграрно-індустріальному характер української економіки.

Основними торговельними партнерами України є країни Східної Європи, зокрема Росія і Білорусь, а також інші країни СНД. В основному це пояснюється тим, що всі ці країни пов'язані досить тісним комплексом господарських зв'язків, які залишилися після розпаду СРСР. [8, c. 34]

3. Торгово-економічні відносини України з країнами СНД

3.1 Стан зовнішньоторговельного режиму України з країнами СНД за січень-вересень 2008 року

За січень-вересень 2008 р. обсяги експорту товарів і послуг у порівнянні з 2007 р. збільшилися на 48,4%, імпорту  на 58,7% і становили відповідно 62406,1 млн. дол. 72690,2 млн. дол. США. Негативне сальдо зовнішньоторговельного балансу становило 10284,1 млн.дол. (У січні-вересні 2007р. - 3742,6 млн.дол.). У жовтні 2008 року експорт товарів збільшився в порівнянні з попереднім роком на 30,5% і склав 5674,4 млн.дол., Імпорт - відповідно на 29,1% і 7584,5 млн. дол. Негативне сальдо в жовтні 2008 року склало 1910,1 млн.дол. (У 2007 році також від'ємне - 1526 млн. дол.). Коефіцієнт покриття експортом імпорту становив 0,86 (у січні-вересні 2007р.  0,92).

У структурі зовнішньої торгівлі України порівняно з січнем-вереснем 2007 р. відбулося незначне збільшення у бік товарів у співвідношенні частини товарів і частини послуг в експорті та імпорті.

Загальний обсяг експорту товарів і послуг до країн СНД становив 22108 млн. дол. і збільшився у порівнянні з січнем-вереснем 2007 р. на 37,6%, Обсяг імпорту товарів та послуг з країн СНД становив 28176,7 млн.дол. і збільшився у порівнянні з попереднім періодом минулого року на 48,5%.

Частка експорту до країн СНД зменшилася з 35,4% (проти 38,2% у попередньому періоді минулого року), імпорту - 38,8% (у січні-вересні 2007р. - 41,4%).

Обсяги експорту товарів з України зросли на 50,1%, імпорту  на 60,2% і становили відповідно 53562,3 млн. і 67845,4 млн. доларів. Негативне сальдо зовнішньої торгівлі товарами становило 14283,1 млн.дол. (У січні-вересні 2007р.  6664,4 млн. дол.). [14]

У структурі експорту частка поставок до країн СНД зменшилась і склала 35,1% проти 37,8% у січні-вересні 2007р. З країн СНД імпортовано 40,3% усіх товарів (у січні-вересні 2007р. -43,5%).

Найбільші обсяги експортних поставок товарів здійснювались до Російської Федерації -  23,9% від загального обсягу експорту, Білорусь - 3,1%,. Найбільші імпортні надходження здійснювалися з Російської Федерації  - 24%, Туркменістану - 6,4%, Казахстану - 3 , 6% і Білорусі - 3,5%.

Постачання чорних металів і виробів з них складали 42,2% (з них чорних металів - 37,1%) від загального обсягу експорту країни. На поставки мінеральних продуктів припадало 10,5% (з них енергетичних матеріалів, нафти та продуктів її перегонки - 6,3%), механічного та електричного обладнання доводилося 9,1% (у т.ч. механічного  5%), продукції хімічної і пов'язаних з нею галузей промисловості припадало 7,6% (у т.ч. добрив - 3,1%, продуктів неорганічної хімії  2,3%), продуктів рослинного походження - 6,8%, транспортних засобів та шляхового обладнання - 6 , 4%, готових харчових продуктів - 3,1%, а також жирів і масел тваринного або рослинного походження - 2,7%. [15]

У структурі експорту товарів порівняно з січнем-вереснем 2007 р. збільшилася частка чорних металів, енергетичних матеріалів, нафти та продуктів її перегонки, зернових культур, залізничних або трамвайних локомотивів, шляхового обладнання, добрив, руд, шлаків і золи. Замість цього зменшилася частка виробів з чорних металів, механічних машин.

Зростання обсягів експорту товарів порівняно з січнем-вереснем 2007 року відбулось за рахунок збільшення поставок чорних металів - на 7653,8 млн.дол. (На 62,6%), зернових культур - на 1813,5 млн.дол. (У 3,4 р.б.), енергетичних матеріалів, нафти та продуктів її перегонки - на 1255,9 млн.дол. (На 59,3%), залізничних або трамвайних локомотивів, шляхового обладнання - на 904,2 млн.дол. (На 70,8%), руд, шлаків і золи - на 901,1 млн.дол. (У 2,2 р.б.), добрив - на 739,8 млн.дол. (На 80,2%), механічного обладнання - на 715,6 млн.дол. (На 36,1%), електричного обладнання - на 705,1 млн.дол. (На 47,2%).

30,2% загального обсягу імпорту товарів становили мінеральні продукти, у т.ч. 10,7% - природного газу і 5,7% - сирої нафти. На імпорт механічного та електричного обладнання доводилося 15,5% (у т.ч. механічного - 11,2%), транспортних засобів та шляхового обладнання  14,6% (у т.ч. наземних транспортних засобів, крім залізничних - 13, 7%), продукції хімічної та пов'язаних з нею галузей промисловості - 8% (в т.ч. фармацевтичної продукції - 2,6%), чорних металів - 4,2%, полімерних матеріалів, пластмас та каучуку - 5,3%, готових харчових продуктів - 2,8%.

У структурі імпорту товарів збільшилася частка наземних транспортних засобів, крім залізничних, чорних металів, руд, шлаків і золи. Зменшилася частка енергетичних матеріалів; нафти та продуктів її перегонки, механічних і електричних машин.

Істотне зростання обсягів імпорту товарів порівняно з січнем-вереснем 2007 р. відбувся за рахунок збільшення поставок таких груп товарів: енергетичних матеріалів, нафти та продуктів її перегонки - на 6656,5 млн.дол. (На 57%), наземних транспортних засобів, крім залізничних  на 3977,4 млн.дол. (На 75%), механічного обладнання - на 2296,7 млн.дол. (На 43,2%), чорних металів  на 1230,8 млн.дол. (На 76,9%), руд, шлаків і золи - на 1051,3 млн.дол. (У 2,7 р.б.), полімерних матеріалів, пластмас - на 912,1 млн.дол. (На 48,3%), електричного обладнання - на 858,8 млн. дол. (На 41,6%), дорогоцінного або напівдорогоцінного каміння, дорогоцінних металів і виробів з них - на 669,1 млн. дол.

Обсяги експорту послуг з України за січень-жовтень 2008 р. зросли в порівнянні з періодом минулого року на 39%, імпорту - на 40,9% і становили відповідно 8843,8 та 4844,8 млн. дол. Позитивне сальдо зовнішньої торгівлі послугами становило 3999 млн. дол. (У 2007 році - 2921,8 млн. дол.).

Найбільшу частку в загальному обсязі українського експорту складали транспортні (65,1%), різні ділові, професійні та технічні (16,4%) і державні послуги, які не відносяться до інших категорій (10,8%).

У порівнянні з 2007 роком зріс експорт послуг фінансових (2,4 рази), комп'ютерних (на 75,2%), різних ділових, професійних і технічних послуг зв'язку (на 45%), послуг з ремонту (на 44,3%), послуг морського (на 43,1%), повітряного (на 38,1%), залізничного (на 29,4%) і трубопровідного (на 16,7%) транспорту.

Найбільші обсяги імпорту послуг здійснювались з Російської Федерації (14%).

У порівнянні з січнем-жовтнем 2007 року зріс імпорт фінансових послуг (на 62,6%), морського (на 84%), повітряного (на 81,4%), послуг зв'язку (на 65,4%), різних ділових, професійних і технічних услуг9на 50,9%), комп'ютерних послуг (на 48,6%), залізничного транспорту (на 46%) та ліцензійних послуг (на 39,9%). [15]

3.2 Режими співробітництва з країнами СНД

На сьогодні домінуючим вектором з боку валовий потужності зустрічних товаропотоків в українських міжнародних економічних зв'язках є співпраця з Російською Федерацією, а також з іншими країнами СНД. За цією констатацією стоїть все ще значна енергетична залежність України, порівняно інтенсивні кооперативні зв'язки, ринково-збутові чинники.

Торгові відносини України з іншими державами СНД в короткі терміни були переведені з адміністративного режиму на загальноприйняті в світовій торгівлі принципи тарифного регулювання. Причому втечение перехідного періоду виникла досить помітна неузгодженість національних законодавств. У 1993 році країни СНД підписали угоду про створення Економічного союзу (Україна є його асоційованим членом). Договір про створення Економічного Союзу в СНД ставив своїм завданням послідовне та узгоджене економічне зближення колишніх радянських республік через створення системи вільного переміщення товарів, послуг, капіталів і робочої сили, а також узгодження бюджетної, грошово-кредитної, зовнішньоекономічної, митної та податкової політики. На базі договору було підписано велику кількість угод, які не змогли бути в подальшому реалізовані, оскільки не відповідали новим національним законодавчим актам молодих держав. Після укладення договору про створення Економічного Союзу було складено план інтеграційного розвитку, в рамках якого передбачалось створення Платіжного та Митного союзів країн СНД. Але із-за виниклих проблем у справі платіжно-розрахункових та митних відносин повноцінної реалізації цих ідей досягнуто не було. Нездатність і неможливість реалізувати інтеграційні плани у рамках СНД пояснювалися не лише внутрішніми труднощами кожної з держав СНД, але й недостатньою обгрунтованістю і опрацюванням самих концепцій нових механізмів. [7, c.19] У зв'язку з цим взаємовідносини України з країнами СНД впродовж 90 - х років будувалися і продовжують будуватися на основі двосторонніх торгово-економічних відносин.

Протягом перших років незалежності України було підписано також такі угоди про вільну торгівлю з країнами - республіками колишнього СРСР:

з Азербайджаном - 28 липня 1995 р.;

з Білорусією - 17 грудня 1992 р.;

з Вірменією - 7 жовтня 1994 р.;

з Грузією - 9 вересня 1995 р.;

з Естонією - 24 травня 1995 р.;

з Казахстаном - 17 вересня 1994 р.;

з Киргизстаном - 26 травня 1995 р.;

з Латвією - 21 листопада 1995 р.;

з Литвою - 4 серпня 1993 р.;

з Молдовою - 29 серпня 1995 р.;

з Росією - 24 червня 1993 р.;

з Туркменістаном - 5 листопада 1994 р.;

з Узбекистаном - 29 грудня 1994 р.;

Практична реалізація досягнутих домовленостей є справою складним і тривалим. Основні перешкоди тут - взаємні неузгодженості держав, відкрите затягування переговорів і невиконання їх положень (включаючи і деякі багатосторонні міжнародні угоди, в які входять і інші країни світу), а також створення митного союзу низкою держав-членів СНД. [12, c.661]

Інвестиційне співробітництво країн СНД сприяє стабілізації і розвитку економіки кожної з них. Воно не може стати успішним без узгодженої політики, що враховує багаторічну спільну діяльність, спеціалізацію, кооперацію та виробництво необхідної продукції.

3.3 Економічні зв'язки України та Росії

Двосторонні експортно-імпортні відносини між Росією і Україною є найбільшими за обсягами та найбільш диверсифікованими за номенклатурою на усьому пострадянському просторі. Вони найкращим чином ілюструють специфіку та суперечності торгових і економіко-політичних відносин між новими незалежними державами. [12, c.661] Росія займає особливе місце у зовнішньоекономічній політиці Україна у відношенні країн СНД.

Резкое падение импорта украинских товаров в Россию началось с августа 1996 года, когда вышел печально известный Указ президента Российской Федерации №1216 «Об обложении налогом на добавленную стоимость товаров, происходящих с территории Украины и ввозимых на таможенную территорию Российской Федерации».Этим документом было введено с 1 сентября 1996 года взимание НДС с импортируемых в Россию украинских товаров. Впоследствии срок был перенесен на 1 октября. С этого дня украинский товарный экспорт в Россию упал почти в полтора раза.

Если с января по сентябрь 1997 года среднемесячный объем экспорта товаров из Украины в Россию составлял $495,9 млн., то с октября по декабрь эта величина упала до $306,5 млн. В первом полугодии 1998 года среднемесячный объем экспорта украинских товаров снизился до $271,5 млн

Украина экспортирует в Россию черные металлы, транспортное оборудование, продукцию неорганической химии, сахар, мясо, мясные изделия. Основными статьями импорта из России являются топливно-энергетические продукты, транспортные средства, лесоматериалы, цветные металлы, ядерные реактивы, синтетический каучук.27 февраля 1998 г. был подписан Договор об экономическом сотрудничестве до 2007 г. Договор предусматривает координацию экономического и социального развития обеих стран, сотрудничество в сфере торговли, создание прочной и просторной базы для стратегического партнерства в глобальном масштабе.

Следует заметить, что российский импорт в Украину снизился в гораздо меньшей мере, что объяснимо различиями в структуре товарных потоков. Как известно, около 90% товаров, ввозимых из России в Украину, приходится на энергоносители, сырье и полуфабрикаты. А вот в структуре экспорта товаров и услуг из Украины в Россию собственно услуги и работы составляют около 47%, причем основная доля приходится на транзит нефти и газа.

Структура экспорта украинских товаров в Россию выглядит так: 15% -

металлургическая продукция; 14,3% - машиностроительная; 13% - продовольствие;5,5% - химические товары. Удельный вес этих товаров в российском импорте в Украину составляет соответственно 4,2%; 9%;0,3% и 4,5%.

Таб. 1 Экспорт товаров в Российскую Федерацию в 1999 - 2007 годах (ежемесячно) (млн дол. США)

Таб. 2 Показатели внешней торговли товарами и услугами с

Российской Федерацией за 1998 - 2007 годы

(млн.дол. США)

Доля внешнеторгового оборота Украины и РФ в общем объёме внешней торговли Украины товарами и услугами за последние годы приведена в таблице:

Таб. 3 Внешнеторговый оборот Украины и РФ

3.4 Экономические отношения Украины с Белоруссией и Молдовой

На торговле Украины с Белоруссией отражается много факторов: позитивные – наличие исторически налаженных товаропотоков и потенциалов специализированного производства, новые кооперационные тенденции, негативные – обязательства Белоруссии перед Россией в рамках Таможенного союза, практика специальных налоговых, а также акцизных сборов со стороны Белоруссии. Не содействовал увеличению объёмов торговли, например, декрет Президента Республики Белоруссия от 20.02.1997 г. № 4 «Про налогообложение НДС товаров из Украины, которые ввозятся на территорию Республики Белоруссия».

Основными секторами украинского экспорта в Белоруссию являются товары металлургической промышленности (черные металлы, трубы, плоский прокат, профили, ферросплавы и др.) и машиностроения (механическое оборудование, электрические машины и оборудование для автомобилей). Также экспортируются немалые объёмы продукции химической промышленности (шины, пластмасса, краски, полимеры, органические химические соединения, продукты неорганической химии), а также продовольствия (прежде всего зерновые, сахар, кондитерские изделия, масло растительное, жиры, алкогольные напитки).

Импортирует Украина тракторы, холодильники, бытовые приборы, станки и оборудование, полимеры, удобрения, нефтепродукты, фармацевтику и другие химические продукты. Металлургический экспорт представлен в значительной мере тросами и канатами. [12, c.665]

Формально попытка ввести наиболее развёрнутую интеграционную модель в отношениях со странами СНГ и вообще для Украины была осуществлена в отношениях с Молдовой. Так, в марте 1997 года была подписана Декларация об образовании таможенного союза. Правда и в этом случае можно говорить о нереализации планов и непоследовательности ведения практической международной экономической политики.

Основными предметами экспорта из Украины в Молдову являются энергоносители и нефтепродукты, продукция металлургической промышленности, продукция химической промышленности, лекарственные средства, продукция машиностроения, прежде всего механическое оборудование, электрические машины и станки, грузовые автомобили.

Импортируются из Молдовы в Украину товары асимметричного по отношению к экспорту ассортимента, которые относятся к категориям машин и оборудования, металлургической промышленности, продовольствия, прежде всего это свинина и вина.[12, c.667]

3.5 Экономические отношения Украины с Грузией и Арменией

В последние годы Грузия становится очень важным партнёром для Украины. Это связано с другим направлением торговли – торговли услугами. Через территорию этой страны проходит трубопровод стратегического значения, который тянется от нефтяного бассейна Каспия до Черного моря. Между тем, торговля товарами между двумя странами имеет неплохие перспективы, причем транзит может несколько сбалансировать традиционно негативное для Грузии сальдо торгового баланса в отношениях с Украиной.

Украина экспортирует в Грузию продовольствие (главным образом – сахар и этиловый спирт), продукцию химической промышленности (лекарственные препараты, шины), продукцию металлургии. Грузинский рынок пока ещё не полностью освоен машиностроительными предприятиями, что представляет собой один из наибольших резервов торговли.

Основными предметами вывоза товаров из Грузии является продовольствие, причем в его структуре по значению выделяются, прежде всего, цитрусовые. Небольшими являются объёмы машинотехнической и химической продукции.[12, c. 669]

Объёмы экспортно-импортных операций между Украиной и Арменией весьма незначительны. Украина продает Армении некоторые виды металлоконструкций, трубы, алкогольные напитки, этиловый спирт, электрические машины и некоторые другие виды машинотехнической продукции, а также небольшие объёмы продукции химической промышленности, покупает некоторые виды продукции металлургии, металлообработки и машиностроения, синтетический каучук, традиционные армянские алкогольные напитки.[12, c.670]

3.6 Экономические отношения Украины со среднеазиатскими странами-членами СНГ

Сотрудничество со странами среднеазиатского региона является перспективным для Украины и обещает принести большую выгоду. Сегодня Украина реинтегрирует свою экономику с южными республиками бывшего СССР. Это даст ей новые промышленные и строительные контракты, новые рынки сбыта, альтернативные источники сырья и энергоресурсов.

Азербайджан является одним из самых важных торговых партнёров Украины, что в значительной мере связано с разработками этой страной больших залежей нефти в шельфе Каспийского моря. Согласно достигнутым договоренностям с этой страной, а также в соответствии с интересами обеих стран закупка нефти может быть «погашена» Украиной обратным потоком продукции отечественных промышленности и сельского хозяйства.[12, c. 671]

В течение первого десятилетия торговли Украины и Азербайджана как независимых государств основу отечественного экспорта составляло продовольствие – сахар, а также, несколько в меньшей мере, этиловый спирт, крупы и другие товары. Неплохие перспективы открываются и для поставок труб и других видов проката. Из химических товаров традиционное место занимают лекарственные средства, фармацевтика, а также шины. В значительных объёмах поставляются гидротурбины, узлы для локомотивов.

Кроме энергоносителей и нефтепродуктов, из Азербайджана импортируются краны, другая машиностроительная продукция, изделия лёгкой промышленности (льняное волокно, пряжа), а также пластмассы и пластмассовые изделия, табачное сырьё.[11, c. 56]

Торговля Украины с Казахстаном в значительной мере определяется статусом обеих стран по энергообеспеченности. Казахстан, в отличие от Украины, является экспортёром энергоносителей, причем именно торговля ими составляет основную часть торговли и обеспечивает Казахстану общее положительное сальдо в торговле с Украиной.

Украина экспортирует в Казахстан ядерные реакторы, электрические машины, железнодорожные локомотивы и другие виды продукции машиностроения, ферросплавы, трубы, прокат, продукцию из чёрных металлов, лекарственные средства, искусственный графит, шины и др.

Безусловным главным видом импорта из Казахстана является сырая нефть. Украина покупает также некоторые нефтепродукты, товары химической промышленности. [11, c. 57]

Сотрудничество между Украиной и Туркменистаном соответствует традиционным представлениям о торговле между индустриальной, а точнее – индустриально-аграрным государством и страной с моноэкспортной специализацией. В первое десятилетие независимости Украина импортировала продовольственные товары, прежде всего муку, сахар и говядину. Вместе с тем всё большее значение приобретает экспорт продукции машиностроения – жидкостные насосы, механические устройства, электрические машины и промышленное оборудование. Традиционный сегмент украинского экспорта – продукция металлургии – представлена, в основном, трубами разного диаметра. Увеличиваются объёмы экспорта продукции химической промышленности, лекарственных средств, шин и др.[12, c. 674]

Туркменистан является вторым по величине поставщиком нефти в Украину, после России, а по поставкам газа в 1997 году даже опередил Россию. Объем поставок газа составил 14 млрд.куб.м. Особенно важно то, что цена туркменского газа на границе Украины составляет $74 за 1000 куб.м., что на $6 ниже российского. В 1997 году предприятия Украины получили возможность сами заключать договора с туркменскими компаниями на поставку газа. В результате этого сумма таких контрактов в 1997 году превысила $187 млн. Предприятия Украины также заключили с Туркменскими предприятиями ряд договоров в области нефтегазового и энергетического строительства, а также в других отраслях.[2, c. 71]

Итак, основной вид импорта из Туркменистана - природный газ. Его перспективная диверсификация частично связана с развитием национальной промышленности Туркменистана при использовании отечественных средств производства, со строительством на территории этой среднеазиатской страны украинскими хозяйственными структурами и при участии наших специалистов и объектов промышленности.[15]

Узбекистан в течение последнего десятилетия стал играть для Украины важную роль альтернативного газпромовского вектора энергопоставок, прежде всего газа. Обратный поток из Украины в Узбекистан является, как правило, не меньшим, что в значительной мере обуславливается наличием тех средств, которые эта среднеазиатская страна зарабатывает при вывозе природного газа. Украина имеет большие перспективы на узбекском рынке.

Предметами отечественного экспорта в Узбекистан является продукция металлургической промышленности, прежде всего изделия из чёрных металлов, трубы. Поставляется из Украины и продукция машиностроения, прежде всего электрические машины и ядерные реакторы, продукция химической промышленности – каучук и изделия из него, пластмассы, фармацевтика, лекарственные средства, а также продовольствие, прежде всего сахар, масло растительное, мука и крупы.[12, c. 676]

С Узбекистаном подписаны следующие документы: протокол об изъятиях из режима свободной торговли к двустороннему Соглашению от 29.12.94г.; соглашение об организации расчетов между правительством Украины, НБУ и правительством Узбекистана, узбекским Центробанком; соглашение об импорте газа на 1997-1998 годы, об обеспечении транзита туркменского газа в Украину через Узбекистан и о подготовке долгосрочного 10-летнего соглашения о ежегодных поставках 10 млрд.куб.м. газа; о сотрудничестве в области ремонта военной техники и ряд других соглашений.

Среди прочего, достигнута договоренность об увеличении объема услуг ПО "Дарницкий ремонтный завод" по ремонту узбекских танков украинского производства.Пока в Таджикистане идет военное противостояние, и, находясь в непосредственной близости от зоны боевых действий, Узбекистан уделяет большое внимание защите своих границ, поэтому в ближайшее время возможны и контракты на поставку украинских танков. Однако речь идёт только о ремонте узбекской техники (сумма контракта - $15млн.). В то время как танкоремонтный контракт продвигался в основном узбекской стороной, Украина добилась контракта в другой отрасли - ремонт самолетов управлений дальней и транспортной авиации украинских ВВС в Узбекистане на ТАПО им. Чкалова. Был так же подписан протокол о сотрудничестве Украины и Узбекистана в производстве военно-транспортного самолета АН-70. Кроме того, создана совместная украинско-узбекская комиссия, которая будет заниматься созданием группы совместных предприятий в нефтегазовой отрасли. Так, АО "Укрнефть" будет привлечена к доразведке и реабилитации ряда узбекских нефтегазовых месторождений. Особо перспективным проектом обещает стать создание совместного предприятия Бекабадского трубопрокатного завода и ПКФ "Трубтранс" для производства труб.[14]

Импорт из Узбекистана – это энергоносители (75 – 80% общего импорта), прежде всего газ, продукция металлургической и легкой промышленности и продовольствие.

С Киргизстаном – маленькой среднеазиатской страной Украина имеет минимальные торговые контакты. Украина продаёт Киргизстану в основном этиловый спирт в небольших объёмах, лекарственные, фармацевтические препараты, механическое оборудование, а покупает табачное сырьё, некоторые продовольственные товары, льняное волокно. Киргизстан входит в некоторые блоковые объединения России, и перспективы улучшения торговых отношений с Украиной связаны с состоянием проблемы общей оптимизации условий экспортно-импортной деятельности в СНГ, тенденциями развития Таможенного союза.[12, c. 680]

С Киргизстаном Украина подписала ряд соглашений: о сотрудничестве в области телерадиовещания; о сотрудничестве в области энергетики (речь идет о участии Украины в освоении гигантского потенциала гидроэнергетики Кыргызстана); о сотрудничестве в инженерно-технической области. Перспективы развития этого соглашения подразумевают кооперацию ряда предприятий ВПК двух стран; о сотрудничестве в области создания ПФГ. Соглашение ориентированно на создание украинской ПФГ "Укрредмет" (в которую вошли АО "Донецкий химико-металлургический завод и "Запорожский титаномагниевый комбинат") и включение в ее состав крупнейшего в СНГ месторождения редкоземельных металлов Кыргызского ГОКа. Создание ПФГ, по мнению специалистов, позволит взять под контроль 10% мирового рынка поликристаллического кремния и возобновить производство ряда других более дорогих металлов.

Также, существует договоренность о участии предприятий "Укргеология" и АО "Укрзолото" в реабилитации и доразведке некоторых горнорудных месторождений, в частности:

* крупнейших на континенте производителей ртутного концентрата - Чаувайского и Хайдаркентского ГОКов (украинское АО Никитовский ртутный комбинат является вторым в СНГ производителем этого сырья для электротехнической и полупроводниковой промышленности);

*Кадамжайского сурьмяного комбината;

*Сохской группы оловянных месторождений.[15]

Основной потребитель олова - Россия отказалась от закупок и поэтому помощь Украины при освоении некоторых месторождений позволит Кыргызстану предложить свое дешевое сырье не только на мировом рынке, но и предприятиям Украины. Так, рассмотрен вопрос расширения производства сплавов олова украинским концерном "АЗОМ" (Артемовск), имеющим мощность производства в год более 100 тыс. т.

Незначительные объёмы торговли Украины с Таджикистаном объясняются не только географической отдалённостью и слабым уровнем развития этой страны, но и военными действиями, межэтническими конфликтами на её территории. Основу экспорта Украины в Таджикистан составляет продукция химической промышленности, прежде всего корунд. Экспортируется также продовольствие (сахар, этиловый спирт), продукция машиностроения, в меньшей мере энергоносители (кокс) и черные металлы.[12, c. 682]

Импорт из Таджикистана – это некоторые виды местной металлургической, лёгкой промышленности, продовольствия.

4. Висновок

Внешнеэкономическая деятельность в различных её формах и проявлениях является нужной для развития экономики любой страны и в частности, Украины. Зовнішньоекономічні зв'язку будь-якого сучасного держави є в певному сенсі складовою частиною світового господарства і міжнародних економічних відносин.

Внешнеэкономическая деятельность требует решения ряда сложных, но неотложных задач, прежде всего восстановления и развития экспортного потенциала страны, повышения конкурентоспособности украинских товаров на мировых рынках, формирования рациональной структуры экспорта и импорта, привлечения иностранных инвестиций на взаимовыгодных условиях, обеспечения экономической безопасности Украины

Исходя их данных курсовой работы, можно выделить следующие преимущества внешнеэкономической деятельности: она способствует росту ВВП и ВНП, стимулирует производство для экспорта продукции, способствует расширению товарного ассортимента, расширяет внешнеэкономические связи.

Статистические данные, приведённые в данной курсовой работе, говорят о том, что за последние годы увеличились объёмы внешнеэкономических операций в области машин и оборудования, товаров химической промышленности, причём возобновляется международное сотрудничество с Россией и странами СНГ. Для Украины очень большое значение имеют внешнеэкономические связи со странами СНГ.

Сложившаяся в предыдущие годы тенденция относительно устойчивого развития экономики государств – участников СНГ и благоприятная конъюнктура мировых сырьевых рынков в 2007 году способствовали росту экспорта государств – участников СНГ, а повышение внутреннего инвестиционного и потребительского спроса привело к значительному увеличению их импорта.

Как и ранее, ведущим направлением внешней торговли многих государств – участников СНГ была торговля со странами дальнего зарубежья. В общем объеме экспортно-импортных операций Украины доля государств – участников СНГ возросла, Азербайджана, Грузии и Молдовы – снизилась.

Как и в предыдущие годы, Россия оставалась в 2007 году важнейшим торговым партнером для Украины.

Для Украины ввоз отдельных категорий товаров из других государств – участников СНГ остается доминирующим. В основном это сырая нефть и продукты ее переработки, природный газ, черные металлы, товары потребительского назначения и отдельные виды машиностроительной продукции. Во взаимном экспорте государств – участников СНГ машинотехническая продукция представлена весьма незначительно.

Таким образом, растет технологическая зависимость от зарубежных стран. При схожести экспортной номенклатуры по большому числу товаров велики потери государств – участников СНГ от взаимной конкуренции на рынках третьих стран. Дальнейшее развитие взаимного торгового взаимодействия государств в рамках Содружества, адекватно сочетающего как общие, так и национальные интересы, как представляется, во многом будет зависеть от следующих факторов:

Во-первых, необходимо предпринять активные меры по ликвидации существующих, во многом искусственных барьеров в торговле, в первую очередь для завершения отмены тарифных и нетарифных ограничений во взаимной торговле государств – участников СНГ.

Необходимо также выработать схемы полного отказа от количественных ограничений, выходящих за рамки статьи 13 Соглашения от 15 апреля 1994 года, во взаимной торговле СНГ, а также согласовать сопрягаемый с нормами ВТО механизм применения специальных торговых мер по отношению к товарам, происходящим из государств – участников СНГ.

Во-вторых, в рамках Содружества необходимо оптимизировать применительно к современным условиям и развивать комплекс мер по стимулированию торговых отношений. Это, прежде всего системное проведение консультаций в области торговой политики государств – участников СНГ, содействие региональным контактам и прямым связям предприятий.

В-третьих, целесообразно форсировать работы по реализации утвержденного Советом глав правительств СНГ 25 ноября 2005 года Комплекса среднесрочных мероприятий по продвижению на внутренний рынок СНГ и рынки третьих стран конкурентоспособной продукции, выпускаемой национальными производителями на период, до 2010 года с расширенным привлечением средств национальных ведомств государств – участников СНГ и внебюджетных источников.

Реализация вышеперечисленных мероприятий в рамках Содружества позволила бы обеспечить дальнейшее наращивание торгово-экономического потенциала государств – участников СНГ.

Список літератури

Гаврилюк О. В. , Румянцев А. П. Экономическая интеграция в современном мире – К.: Научная мысль,1991

Киреев А. Международная экономика. Международные экономические отношения – М.:1999

Хасбулатов Р. И. Международные экономические отношения – М.:19998

Нейкова Л. И. Иностранные инвестиции в экономику Украины: теория и практика – К.1996

Овчинников К. П. Международное разделение труда

Статистичний щорічник України за 2001 р. Держкомстат України

Держкомітет України – Україна у цифрах за 2000 р.

Пахомов Ю. М., Лукьяненко Д. Г. Глобализация и экономика Украины – К.: Украина, 2003

Основні прогнозні показники економічного і соціального розвитку України за 2003 р. – К.:Інтелект ,2002

Кредисов А. И., Березовенко С. Н., Волошин В. В. Управление внешнеэкономической деятельностью – К.: Феникс 1999

Авдокушин Е. Ф. Международные экономические отношения

Новицкий В. Е. Мировая экономическая деятельность - К.: Либра

Губерский Л. В., Бруз В. С., Гайдуков Л. Ф. Актуальные проблемы международных отношений

Державний комітет статистики України, www.ukrstat.gov.ua

СНГ в цифрах и фактах/Украина http://catalog.fmb.ru/ukraine5.shtml

Програми

1. Увеличение доли стран СНГ во внешней торговле Украины

Госкомстат сообщил 13 августа, что данные I полугодия 2007 года показали коренную переориентацию украинского экспорта с европейского рынка в сторону российского. По данным ведомства, несмотря на рост поставок в страны Европы на 31%, доля этого рынка в структуре украинского экспорта снизилась, а главным торговым партнером Украины стали страны СНГ.

Экономисты объясняют такую динамику вытеснением с западных рынков украинской низкокачественной продукции и прогнозируют дальнейшее увеличение зависимости Украины от России.

Госкомстат сообщил, что отрицательное сальдо торговли Украины товарами в I полугодии достигло 4,19 млрд долларов, что на 1,18 млрд долларов больше, чем в прошлом году, на фоне практически равных темпов роста экспорта (на 32,9%) и импорта (на 33,8%).При этом в июне произошло снижение отрицательного сальдо по сравнению с маем на 312,3 млн долларов, экспорт июня вырос на 26,9%, импорт на 28,4%. Экономисты такое уменьшение дефицита внешней торговли считают сезонным. Летом Украина снижает импорт энергоносителей, однако увеличивает экспорт пищевой промышленности и машиностроения. Низкое сальдо продержится до осени, когда его ухудшит ускорение импорта.

В I полугодии наибольший рост поставок украинских товаров зафиксирован в страны СНГ (на 60,6%; в Россию - на 61,1%)

Неравномерные темпы роста экспорта привели к изменению географической структуры украинской торговли. Доля стран СНГ увеличилась на 6,5% - до 36,96% за счет других регионов. Рост доли стран СНГ был обеспечен исключительно ростом товарооборота с Россией на 4,6% - до 25,4%, тогда как доля остальных стран региона практически не изменилась.

Источник: Новости.ру http://rus.newsru.ua/finance/14aug2007/eksportt.html

2. Зовнішня торгівля України у січні-вересні 2008 р.

У січні-вересні 2008р. від'ємне сальдо торгівлі товарами та послугами é до $10,3 млрд. (проти "-" $3,7 млрд. у січні-вересні 2007р.) за рахунок é від'ємного сальдо торгівлі товарами до $14,3 млрд. (проти "-" $6,7 млрд. у січні-вересні 2007р.), незважаючи на традиційне позитивне сальдо торгівлі послугами, яке не перекрило від'ємне сальдо торгівлі товарами (у порівнянні із січнем-вереснем 2007р. збільшилось з $2,9 до $4 млрд.). Імпорт товарів та послуг é – на 58,7% експорт – é на 48,4%. Імпорт товарів é на 60,2%, експорт–é на 50,1%. Імпорт послуг é на 40,9%, експорт–é на 39%.

Таб. 4 Сальдо торгівлі товарами за окремими групами

Визначальний вплив на формування від'ємного сальдо торгівлі товарами здійснило збільшення негативного сальдо торгівлі за групами: машини та устаткування, транспортні засоби та прилади (до $12,8 млрд.), мінеральні продукти (до $14,9 млрд.) та продукції хімічної промисловості (до $4,1 млрд.), незважаючи на зростання додатного сальдо у торгівлі недорогоцінними металами та виробами з них (до $18,3 млрд.). Обсяги експорту товарів зазначеної групи (питома вага – 43,9%) протягом січня-вересня зростали завдяки сприятливій зовнішньо-економічній кон'юнктурі на світовому ринку металопродукції. Так, протягом січня-липня світові ціни на металопродукцію стрімко зростали (83,1%), внаслідок чого, незважаючи на незначне збільшення фізичних обсягів експорту металопродукції (близько 8%), відбулося збільшення вартісних обсягів експорту (на 54,5%). Проте надалі, після досягнення пікового значення у середині липня (станом на 11.07.08 – 84,6%), на тлі розгортання рецесійних процесів у світовій економіці та скорочення попиту на світовому ринку металопродукції, протягом серпня-вересня розпочалось зниження цін (станом на 31.09.08 – на 12,3%). Саме скорочення світового попиту та цін у серпні-вересні призвело до затоварювання складів основних вітчизняних виробників металопродукції та до скорочення виробництва. Зазначене призвело до того, що, незважаючи на збільшення кумулятивних темпів зростання експорту металопродукції за підсумками 9 місяців на 53,4%, помісячні темпи зростання у серпні-вересні (60,6% та 45,5%) суттево уповільнілись у порівнянні з липнем (90,3%).

Таб. 5 Товарна структура експорту товарів

Іншими основними факторами збільшення вітчизняного експорту у січні-вересні були:

1) підтримання стійкого попиту на електричні машини та устаткування, а також залізничні або трамвайні локомотиви, шляхове обладнання (é на 47,2% та 70,8% відповідно у порівнянні з січнем-вереснем 2007р.);

2) збільшення обсягів експорту продукції АПК внаслідок високого врожаю зернових та зняття експортних обмежень у червні (у 2,6 раза у липні-вересні у порівнянні з відповідним періодом 2007р.).

Таб. 6 Товарна структура імпорту товарів

Нарощуванню обсягів імпорту у січні-вересні сприяли наступні основні чинники:

1) зростання внутрішнього споживчого попиту на товари повсякденного вжитку та довготривалого користування, яке стимулювалося підвищення доходів населення (на 13%), ростом обсягів споживчого кредитування (на 33,7%), ревальвацією гривні відносно долара та лібералізацією імпорту через набуття членства у СОТ (зазначене призвело до зростання обсягів імпорту легкових автомобілів у 1,8 раза (обсяги імпорту за товарною групою "Машини та устаткування, транспортні засоби та прилади" збільшились на 57,9% у порівнянні з відповідним періодом 2007р.) та зростання імпорту продовольчих товарів та сировини для їх виробництва (67,9%, питома вага – 6,9%); 2) активізація інвестиційного імпорту; 3) зростання вартісних обсягів імпорту мінеральних продуктів на 63,7% (за товарною групою "Енергетичні матеріали, нафта та продукти її перегонки" від'ємне сальдо становило $15 млрд. при питомій вазі 27% в імпорті товарів).

Експорт, імпорт та сальдо торгівлі товарами (помісячно), млрд. дол. США

Експорт продукції машинобудування щомісяця (тис.дол.США)

Експорт продукції АПК щомісяця (тис.дол.США)

Експорт металопродукції щомісяця (тис.дол.США)

Імпорт машинобудівної, металопродукції та мінеральних продуктів, кумулятивно (з початку року) до відповідного періоду попереднього року (%)

Джерело: Держкомстат

Таб. 7 Географическая структура внешней торговли Украины товарами за январь-октябрь 2008 года

Таб. 8 Индексы основных социально-экономических показателей стран СНГ в январе–октябре 2008 года

(процентов к январю–октябрю 2007г.)

1 Без оборота предприятий питания.

2 І квартал 2008г. к I кварталу 2007г.

3 Январьсентябрь 2008г. к январюсентябрю 2007г.

4 І полугодие 2008г. к І полугодию 2007г.

5 Торгующие организации.

6 Индекс выпуска продукции по основным видам экономической деятельности, исчисляемый на основе данных об изменении физического объема производства продукции сельского хозяйства, добычи полезных ископаемых, обрабатывающей промышленности, производства и распределения электроэнергии, газа и воды, строительства, транспорта, розничной и оптовой торговли.

Таб. 8 Географічна структура зовнішньої торгівлі товарами за жовтень 2008 року

Таб. 9 Объем взаимной торговли государств – участников СНГ в 2007 году

Примечание: данные по Туркменистану и Узбекистану отсутствуют.

Источник: http://cis.minsk.by/main.aspx?uid=12212

Таб. 10 Сальдо торгового баланса государств - участников СНГ в 2002 году (млн. долл)

*- оценка Статкомитета

http://www.cis.minsk.by/main.aspx?uid=1332

Д О В І Д К А

про стан торговельно-економічного співробітництва

між Україною і Російською Федерацією

за 2007 рік

(за даними Держмитслужби та Держкомстату України)

Таб. 12 Структура загального експорту до Російської Федерації

(млн дол. США)

Таб. 13 Структура загального імпорту з Російської Федерації

(млн дол. США)

Зовнішня торгівля товарами з Російською Федерацією

за 2007 рік

Таб. 14 Динаміка торгівлі товарами з Російською Федерацією

за 2004-2007 роки

(млн дол. США)

У структурі експорту товарів найбільш вагомими були наступні групи:

У структурі імпорту товарів найбільш вагомими були наступні групи:

Взаємні інвестиції

Обсяг інвестицій в Україну з Російської Федерації у 2007 році становив:

на початок періоду – 1002,0 млн. дол. США;

на кінець періоду – 1462,2 млн дол. США;

кількість підприємств – 1923.

Обсяг інвестицій з України в Російську Федерацію за 2007 рік становив:

на початок періоду – 104,0 млн. дол. США;

на кінець періоду – 148,6 млн. дол. США;

кількість підприємств – 89.

Таб. 16 Прямі інвестиції з Російської Федерації в економіку України

за 2007 рік за видами економічної діяльності

(млн дол. США)

Таб. 17 Прямі інвестиції з України в економіку Російської Федерації

за 2007 рік за видами економічної діяльності

(млн дол. США)

Таб. 18 Аналіз структури експорту товарів до Російської Федерації за 2007 рік

Для підготовки даної роботи були використані матеріали з сайту http://referat.ru